нечисленний

НЕЧИСЛЕ́ННИЙ, а, е. Який складається з невеликої кількості кого-, чого-небудь.

Нечисленні прохожі ліниво снували по тротуарах (Фр., II, 1950, 306);

Бердичів захищав один тільки батальйон Таращанського полку, йому допомагали нечисленні загони інших дивізій (Скл., Легенд. начдив, 1957, 66).

Значення в інших словниках

1. нечисленний — нечисленний – незчисленний Нечисленний – який складається з невеликої кількості когось, чогось. “Нечисленні перехожі ліниво снували по тротуарах” (Іван Франко). Незчисленний – який складається з великої кількості когось, чогось; незліченний.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. нечисленний — нечисле́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. нечисленний — НЕЧИСЛЕННИЙ – НЕЗЧИСЛЕННИЙ Нечисленний. Який складається з невеликої кількості когось, чогось. Нечисленні прохожі ліниво снували по тротуарах (І.  Літературне слововживання
4. нечисленний — [неичиеслен:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і  Орфоепічний словник української мови
5. нечисленний — -а, -е. Який складається з невеликої кількості кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. нечисленний — НЕЧИСЛЕ́ННИЙ, а, е. Малий, невеликий, незначний за кількістю (про сукупність кого-, чого-небудь). У полі – сліди кулемета і ніг нечисленні сліди (В. Сосюра); Нечисленні прохожі ліниво снували по тротуарах (І.  Словник української мови у 20 томах
7. нечисленний — МАЛИ́Й (кількісно), НЕВЕЛИ́КИЙ, НЕЧИСЛЕ́ННИЙ, НЕЗНАЧНИ́Й, ОБМЕ́ЖЕНИЙ, МІЗЕ́РНИЙ, НІКЧЕ́МНИЙ (дуже малий, недостатній). — Стражник каже, що пана вже не одпустять, а заарештують... Хто ж мені тоді гроші віддасть?...  Словник синонімів української мови
8. нечисленний — Нечисле́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)