нешанобливий

НЕШАНОБЛИ́ВИЙ, а, е. Який не виявляє поваги до інших.

— Невже тепер усі діти отакі, невдячні та нешанобливі до своїх батьків? — запитує розгублено Софія (Дім., Ідол, 1961, 220);

// Власт. такій людині.

— Чого смієшся! — розсердився отець Кирило. Він не любив мого батька за красу і нешанобливу вдачу (Довж., Зач. Десна, 1957, 486).

Значення в інших словниках

1. нешанобливий — нешанобли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нешанобливий — див. грубий  Словник синонімів Вусика
3. нешанобливий — -а, -е. Який не виявляє поваги до інших. || Власт. такій людині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нешанобливий — НЕШАНОБЛИ́ВИЙ, а, е. Який не виявляє поваги до інших. – Невже тепер усі діти отакі, невдячні та нешанобливі до своїх батьків? – запитує розгублено Софія (А. Дімаров); // Власт. такій людині. – Чого смієшся! – розсердився отець Кирило.  Словник української мови у 20 томах