1. Словник української мови в 11 томах

нешанобливий

НЕШАНОБЛИ́ВИЙ, а, е. Який не виявляє поваги до інших.

— Невже тепер усі діти отакі, невдячні та нешанобливі до своїх батьків? — запитує розгублено Софія (Дім., Ідол, 1961, 220);

// Власт. такій людині.

— Чого смієшся! — розсердився отець Кирило. Він не любив мого батька за красу і нешанобливу вдачу (Довж., Зач. Десна, 1957, 486).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нешанобливий — нешанобли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нешанобливий — див. грубий Словник синонімів Вусика
  3. нешанобливий — -а, -е. Який не виявляє поваги до інших. || Власт. такій людині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нешанобливий — НЕШАНОБЛИ́ВИЙ, а, е. Який не виявляє поваги до інших. – Невже тепер усі діти отакі, невдячні та нешанобливі до своїх батьків? – запитує розгублено Софія (А. Дімаров); // Власт. такій людині. – Чого смієшся! – розсердився отець Кирило. Словник української мови у 20 томах