нешанобливий
НЕШАНОБЛИ́ВИЙ, а, е.
Який не виявляє поваги до інших.
– Невже тепер усі діти отакі, невдячні та нешанобливі до своїх батьків? – запитує розгублено Софія (А. Дімаров);
// Власт. такій людині.
– Чого смієшся! – розсердився отець Кирило. Він не любив мого батька за красу і нешанобливу вдачу (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нешанобливий — нешанобли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- нешанобливий — див. грубий Словник синонімів Вусика
- нешанобливий — -а, -е. Який не виявляє поваги до інших. || Власт. такій людині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нешанобливий — НЕШАНОБЛИ́ВИЙ, а, е. Який не виявляє поваги до інших. — Невже тепер усі діти отакі, невдячні та нешанобливі до своїх батьків? — запитує розгублено Софія (Дім., Ідол, 1961, 220); // Власт. такій людині. — Чого смієшся! — розсердився отець Кирило. Словник української мови в 11 томах