нещадимий

НЕЩАДИ́МИЙ, а, е. Який виражає крайній ступінь чого-небудь.

Була собі дуже вбога молодиця з дитиною, дуже вбога — таке вже вбожество нещадиме, що не те, що самій їсти, — дитину не мала чим годувати (Вовчок, І, 1955, 384);

— Неначе вчепилася в мене недоля, вчепились нещадимі злидні та й годі! І день, і ніч думаю, а все не вгадаю, чого я такий безщасний (Н.-Лев., І, 1956, 56).

Нещади́ма голь — дуже бідні люди.

— Народ пливе до нас з усього краю… Нещадима голь! (Кач., II, 1958, 429).

Значення в інших словниках

1. нещадимий — нещади́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нещадимий — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
3. нещадимий — -а, -е. Який виражає крайній ступінь чого-небудь. Нещадима голь — дуже бідні люди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нещадимий — НЕЩАДИ́МИЙ, а, е. Про злидні, борги і т. ін. – дуже тяжкий, якого важко позбутися, з якого важко виплутатися; невилазний. Була собі дуже вбога молодиця з дитиною, дуже вбога – таке вже вбожество нещадиме, що не те, що самій їсти...  Словник української мови у 20 томах
5. нещадимий — Нещадимий, -а, -е Никуда не годный, ничего не стоющій. Голь нещадима. Ном. № 1513.  Словник української мови Грінченка