неістотний

НЕІСТО́ТНИЙ, а, е. Який не має істотного, суттєвого значення; другорядний, несуттєвий.

Можна з певністю сказати, що статистика всякої капіталістичної країни дасть цілком однорідну картину. Відмінність може бути лише в неістотних деталях (Ленін, 22, 1950, 49);

Образи Довженка немовби висічені з суцільної гранітної брили, — настільки вони вагомі змістом, вільні від всього легкого, поверхового, неістотного (Мал., Думки.., 1959, 46).

Значення в інших словниках

1. неістотний — неісто́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неістотний — -а, -е. Який не має істотного, суттєвого значення; другорядний, несуттєвий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неістотний — НЕІСТО́ТНИЙ, а, е. Який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу; незначущий, неважливий, другорядний. Образи Довженка немовби висічені з суцільної гранітної брили, – настільки вони вагомі змістом, вільні від всього легкого, поверхового, неістотного (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
4. неістотний — НЕЗНАЧНИ́Й (який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу), НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕВАЖЛИ́ВИЙ, НЕВАГО́МИЙ, МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови