низесенько
НИЗЕ́СЕНЬКО. Присл. до низе́сенький.
Дивлюся, А ти, моя зоре, Спускаєшся низесенько (Шевч., І, 1951, 273);
Дідусь.. мугиче щось таке, та, веселенько усміхаючись, знай йому [Хомі] низесенько кланяється (Кв.-Осн., II, 1956, 230).
Словник української мови (СУМ-11)