низинний
НИЗИ́ННИЙ, а, е. Нижчий від оточуючих земель; низький.
Між нею [дамбою] і приморавським лісом стелилася на південь широка смуга відкритої низинної місцевості (Гончар, III, 1959, 358);
// Розміщений у низині (у 1 знач.).
Над рікою кудись униз покотилися сірі клубки туману, мов отара овець, що.., трясучи рунами, подалися на низинні пасовиська (Чорн., Визвол. земля, 1959, 200);
Між пасажирами був Іван Небесник, дитинство якого пройшло в закарпатському низинному селі (Томч., Готель.., 1960, 23).
Словник української мови (СУМ-11)