низинний
НИЗИ́ННИЙ, а, е.
Нижчий від навколишніх земель; низький.
Між нею [дамбою] і приморавським лісом стелилася на південь широка смуга відкритої низинної місцевості (О. Гончар);
// Розміщений у низині (у 1 знач.).
Над рікою кудись униз покотилися сірі клубки туману, мов отара овець, що.., трясучи рунами, подалися на низинні пасовиська (С. Чорнобривець);
Між пасажирами був Іван Небесник, дитинство якого пройшло в закарпатському низинному селі (М. Томчаній).
Словник української мови (СУМ-20)