низовина
НИЗОВИНА́, и́, ж.
1. геогр. Рівнинна частина суходолу, абсолютна висота якої не перевищує 200 м над рівнем моря.
З півночі на південь [України] лежать Придніпровська, а на півдні Причорноморська низовини (Визначні місця Укр., 1958, 13);
— Діти, зараз Музиченко покаже нам на фізичній карті низовини, височини та гори нашої Батьківщини… (Донч., V, 1957, 176).
2. Те саме, що низина́ 1.
Горпина звернула з шляху у вибалок, пройшла низовиною і збігла на пагорбок (Десняк, Десну.., 1949, 224);
Танки йтимуть від лісу зеленою низовиною до населеного пункту (Гончар, Земля.., 1947, 154).
Словник української мови (СУМ-11)