низовина
НИЗОВИНА́, и́, ж.
1. геогр. Рівнинна частина суходолу, абсолютна висота якої не перевищує 200 м над рівнем моря.
З півночі на південь [України] лежать Придніпровська, а на півдні Причорноморська низовини (з наук.-попул. літ.);
– Діти, зараз Музиченко покаже нам на фізичній карті низовини, височини та гори нашої Батьківщини... (О. Донченко).
2. Те саме, що низина́ 1.
Горпина звернула з шляху у вибалок, пройшла низовиною і збігла на пагорбок (О. Десняк);
Танки йтимуть від лісу зеленою низовиною до населеного пункту (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)