Словник української мови у 20 томах

низовик

НИЗОВИ́К, а́, ч., іст.

Запорізький козак з пониззя Дніпра.

– Що чувати на Низу? Здається, низовики знов не слухаються королівських наказів і непокоять наших кримських сусідів?.. (Іван Ле).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. низовик — низови́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. низовик — див. вітер  Словник синонімів Вусика
  3. низовик — -а, ч., іст. Запорізький козак із низов'я Дніпра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. низовик — КОЗА́К (на Україні в XV-XVIІІ ст. — вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південь і брала участь у визвольній боротьбі проти іноземних загарбників), КОЗАЧИ́НА розм.  Словник синонімів української мови
  5. низовик — НИЗОВИ́К, а́, ч., іст. Запорізький козак з низов’я Дніпра. — Що чувати на Низу? Здається, низовики знов не слухаються королівських наказів і непокоять наших кримських сусідів?.. (Ле, Наливайко, 1957, 23).  Словник української мови в 11 томах