низькопоклонство
НИЗЬКОПОКЛО́НСТВО, а, с. Рабське, догідливе, підлабузницьке плазування перед ким-, чим-небудь.
Ленін викривав раболіпство і низькопоклонство російських махістів перед реакційною буржуазною філософією Заходу (Біогр. Леніна, 1955, 105);
Школа Кирилові Івановичеві на сей раз як у пригоді стала — те ж низькопоклонство, те ж слугування перед старшими (Мирний, І, 1954, 155).
Словник української мови (СУМ-11)