низькопробний
НИЗЬКОПРО́БНИЙ, а, е.
1. Який має низьку пробу через велику домішку міді і олова (про золото, срібло).
2. перен. Який має погану, низьку якість.
Неодноразово скаржився М. Кропивницький на низькопробний репертуар провінціальних труп того часу (Збірник про Кроп., 1955, 84);
Ведмежу послугу робить радянській музичній культурі легка промисловість, яка масово випускає грампластинки зі зразками низькопробної зарубіжної музики (Мист., 2, 1961, 39).
Словник української мови (СУМ-11)