низькорослий
НИЗЬКОРО́СЛИЙ, а, е. Який має невисокий зріст, який не доріс до звичайної, нормальної висоти; низький.
— Постривай, — здивовано зупинився Дунай, відкидаючи стан, щоб краще розглядіти низькорослого пана (Стельмах, І, 1962, 49);
Наші ж низькорослі кошлаті алтайські коники, невибагливі на корм, легкі і невтомні, тюпали й тюпали дні і ночі, підіймаючись на найкругліші кряжі, скрізь вірно слугуючи бійцеві (Гончар, І, 1954, 79);
До самої землі припадав низькорослий овес (Чорн., Визвол. земля, 1959, 121).
Словник української мови (СУМ-11)