низькорослий
НИЗЬКОРО́СЛИЙ, а, е.
Який має невисокий зріст, який не доріс до звичайної, нормальної висоти; низький (у 1 знач.).
– Постривай, – здивовано зупинився Дунай, відкидаючи стан, щоб краще розглядіти низькорослого пана (М. Стельмах);
Наші ж низькорослі кошлаті алтайські коники, невибагливі на корм, легкі і невтомні, тюпали й тюпали дні і ночі, підіймаючись на найкругліші кряжі, скрізь вірно слугуючи бійцеві (О. Гончар);
До самої землі припадав низькорослий овес (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)