ницьма
НИ́ЦЬМА, присл., розм. Те саме, що ниць.
Донна Анна скрикує і падає ницьма додолу… (Л. Укр., III, 1952, 413);
Поклавши підборіддя на рушницю, Успенський лежав ницьма на зеленому горбі (Панч, II, 1956, 442).
Словник української мови (СУМ-11)