нишком-тишком
НИ́ШКОМ-ТИ́ШКОМ, присл., розм. Те саме, що ни́шком.
Повій, вітре, нишком-тишком Над рум’яним, білим личком (Рудан., Тв., 1956, 36);
Пани дивилися на ту роботу, та охали та зітхали, нишком-тишком самі між собою щось балакали… (Мирний, І, 1949, 298).
Словник української мови (СУМ-11)