нишком-тишком
НИ́ШКОМ-ТИ́ШКОМ, присл., розм.
Те саме, що ни́шком.
Повій, вітре, нишком-тишком Над рум'яним, білим личком (С. Руданський);
Пани дивилися на ту роботу, та охали та зітхали, нишком-тишком самі між собою щось балакали... (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)