новаторство
НОВА́ТОРСТВО, а, с. Усе нове, прогресивне, що запроваджується в якій-небудь галузі людської діяльності.
Луначарський завжди гаряче підтримував справжнє новаторство, виступаючи проти штукарства у мистецтві (Мист., 1, 1966, 6);
Соціалістичний гуманізм став вершиною нашого новаторства в літературі (Вітч., 11, 1967, 162);
// Діяльність новатора.
За роки Радянської влади на Україні виховано чудову плеяду вчених, яким властиві новаторство в науці, сміливе, творче дерзання (Наука.., 12, 1957, 9).
Словник української мови (СУМ-11)