новаторка

НОВА́ТОРКА, и, ж. Жін. до нова́тор.

Із Москви новаторка — от хто вміє ткати! І снують скрізь човники… Гуркотять верстати… (Тич., II, 1957, 262).

Значення в інших словниках

1. новаторка — нова́торка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. новаторка — -и. Жін. до новатор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. новаторка — НОВА́ТОРКА, и, ж. Жін. до нова́тор.  Словник української мови у 20 томах
4. новаторка — Нова́торка, -рки, -рці; -торки, -торок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)