новаторка
НОВА́ТОРКА, и, ж. Жін. до нова́тор.
Із Москви новаторка — от хто вміє ткати! І снують скрізь човники… Гуркотять верстати… (Тич., II, 1957, 262).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- новаторка — нова́торка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- новаторка — -и. Жін. до новатор. Великий тлумачний словник сучасної мови
- новаторка — НОВА́ТОРКА, и, ж. Жін. до нова́тор. Словник української мови у 20 томах
- новаторка — Нова́торка, -рки, -рці; -торки, -торок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)