новатор
НОВА́ТОР, а, ч. Той, хто вносить і здійснює нові, прогресивні ідеї, принципи в будь-якій галузі діяльності.
Я ще раніше сказав, що Франко явився новатором у галицькій літературі (Коцюб., III, 1956, 36);
На будівництві він став новатором З дружнім своїм комсомольським загоном (Дор., Серед степу.., 1952, 77).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- новатор — нова́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- новатор — -а, ч. Той, хто вносить і здійснює нові, прогресивні ідеї, принципи в будь-якій галузі діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- новатор — Новач Словник чужослів Павло Штепа
- новатор — НОВА́ТОР, а, ч. Той, хто вносить і здійснює нові, прогресивні ідеї, принципи в будь-якій галузі діяльності. Я ще раніше сказав, що Франко явився новатором у галицькій літературі (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- новатор — нова́тор (від лат. novator – оновлювач) ініціатор, творець нового, прогресивного в науці, техніці, виробництві, мистецтві; зачинатель нових методів праці. Словник іншомовних слів Мельничука
- новатор — Нова́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- новатор — рос. новатор (латин. novator — оновлювач) — винахідник, творець нового, прогресивного, передового в науці, техніці, виробництві, мистецтві. Організатор нових прогресивних методів праці, впроваджувач нових прогресивних технологій. Eкономічна енциклопедія