1. Eкономічна енциклопедія

новатор

рос. новатор

(латин. novator — оновлювач) — винахідник, творець нового, прогресивного, передового в науці, техніці, виробництві, мистецтві. Організатор нових прогресивних методів праці, впроваджувач нових прогресивних технологій.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. новатор — нова́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. новатор — -а, ч. Той, хто вносить і здійснює нові, прогресивні ідеї, принципи в будь-якій галузі діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. новатор — Новач Словник чужослів Павло Штепа
  4. новатор — НОВА́ТОР, а, ч. Той, хто вносить і здійснює нові, прогресивні ідеї, принципи в будь-якій галузі діяльності. Я ще раніше сказав, що Франко явився новатором у галицькій літературі (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  5. новатор — нова́тор (від лат. novator – оновлювач) ініціатор, творець нового, прогресивного в науці, техніці, виробництві, мистецтві; зачинатель нових методів праці. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. новатор — Нова́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. новатор — НОВА́ТОР, а, ч. Той, хто вносить і здійснює нові, прогресивні ідеї, принципи в будь-якій галузі діяльності. Я ще раніше сказав, що Франко явився новатором у галицькій літературі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах