новатор
нова́тор
(від лат. novator – оновлювач)
ініціатор, творець нового, прогресивного в науці, техніці, виробництві, мистецтві; зачинатель нових методів праці.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- новатор — нова́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- новатор — -а, ч. Той, хто вносить і здійснює нові, прогресивні ідеї, принципи в будь-якій галузі діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- новатор — Новач Словник чужослів Павло Штепа
- новатор — НОВА́ТОР, а, ч. Той, хто вносить і здійснює нові, прогресивні ідеї, принципи в будь-якій галузі діяльності. Я ще раніше сказав, що Франко явився новатором у галицькій літературі (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- новатор — Нова́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- новатор — НОВА́ТОР, а, ч. Той, хто вносить і здійснює нові, прогресивні ідеї, принципи в будь-якій галузі діяльності. Я ще раніше сказав, що Франко явився новатором у галицькій літературі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- новатор — рос. новатор (латин. novator — оновлювач) — винахідник, творець нового, прогресивного, передового в науці, техніці, виробництві, мистецтві. Організатор нових прогресивних методів праці, впроваджувач нових прогресивних технологій. Eкономічна енциклопедія