новак

НОВА́К, а́, ч. Людина, яка недавно вступила куди-небудь, поселилась десь і т. ін.

Новаки приходили з батьками й з матерями, в повному своєму наряді: у великих чоботях, у батьківських жилетках, з пошарпаними букварями під рукою (Вас., Талант, 1955, 16);

Відомості, здобуті від балакучої панни Нонни, стверджували й новаки, які нерідко попадали в нашу камеру (Збан., Єдина, 1959, 211);

// Той, хто недавно почав займатись чим-небудь, не має навиків, досвіду.

Новаки, ставши уперше на бетон, важко поверталися в блоці, невміло, невлад місили тісто (Коцюба, Нові береги, 1959, 285);

Як і вона, ми були новаками в бою (Ле, Опов. та нариси, 1950, 396).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. новак — (той, хто недавно з'явився десь) новачок, у знач. ім. новенький. Словник синонімів Полюги
  2. новак — нова́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. новак — Новий учень <�студент, солдат тощо>, як ім. новоприбулий, новенький; (нововірець) НЕОФІТ; новачок. Словник синонімів Караванського
  4. новак — див. новий Словник синонімів Вусика
  5. новак — -а, ч. Людина, яка недавно вступила куди-небудь, поселилась десь і т. ін. || Той, хто недавно почав займатись чим-небудь, не має навиків, досвіду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. новак — НОВА́К, а́, ч. 1. Людина, яка недавно вступила куди-небудь, поселилась десь і т. ін. Новаки приходили з батьками й з матерями, в повному своєму наряді: у великих чоботях, у батьківських жилетках, з пошарпаними букварями під рукою (С. Словник української мови у 20 томах
  7. Новак — (Novak) Кім (справжнє — Мерилін Новак), нар. 1933, америк. кіноактриса; ролі в побутових фільмах (Пікнік), психологічних драмах (Запаморочення, Дзеркало тріснуло). Універсальний словник-енциклопедія
  8. новак — НОВА́К (той, хто недавно вступив куди-небудь, поселився десь і т. ін. або тільки-но почав займатися чимось), НОВАЧО́К, НОВЕ́НЬКИЙ розм., СВІЖА́К розм. рідко. Як і вона, ми були новаками в бою (І. Словник синонімів української мови
  9. новак — Новак, -ка м. 1) Новичекъ. К. ПС. 106. 2) Луна въ новолуніе, молодой мѣсяцъ. Подольск. г. Словник української мови Грінченка