новесенький
НОВЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Зовсім, дуже новий.
Все збіжжє [збіжжя у Семеновій хаті] новесеньке, хоч і небагате (Кроп., І, 1958, 102);
На даху двоповерхового новесенького будинку сидів тесляр Кіндрат Конограй з сокирою в руці (Собко, Нам спокій.., 1959, 6).
Словник української мови (СУМ-11)