новизна

НОВИЗНА́, и́, ж.

1. Властивість і якість за знач. нови́й.

Оригінальність, новизна першої п’єси Кропивницького полягала в тому, що в ній знайшли відображення нові явища соціальної дійсності (Іст. укр. літ., І, 1954, 430);

Ми можемо вже сьогодні і завтра відобразити на екрані новизну і красу розуму свого народу, красу взаємин і прагнень (Довж., III, 1960, 335);

Незвичайний своєю новизною і грандіозністю краєвид полонив вразливу на все прекрасне дівчину (Коз., Сальвія, 1959, 4).

2. Усе нове, що недавно пізнали, усвідомили, відчули і т. ін., що було ще невідомим, непізнаним.

Емігрантська преса вже втратила для мене свою новизну (Кулик, Записки консула, 1958, 83);

Катюша сказала, що приїхала організувати нас [дітей], і це лякало всіх незвичністю і новизною (Чаб., Катюша, 1960, 16).

Значення в інших словниках

1. новизна — новизна́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. новизна — [новиезна] -зни, д. і м. -з(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. новизна — -и, ж. 1》 Властивість і якість за знач. новий. 2》 Усе нове, що недавно пізнали, усвідомили, відчули і т. ін., що було невідомим, непізнаним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. новизна — Новиця, див. новація  Словник чужослів Павло Штепа
5. новизна — НОВИЗНА́, и́, ж. 1. Властивість і якість за знач. нови́й. Оригінальність, новизна першої п'єси Кропивницького полягала в тому, що в ній знайшли відображення нові явища соціальної дійсності (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах