новичок

НОВИЧО́К, чка́, ч., рідко. Те саме, що нова́к.

Тут Даг, Рутулець прелукавий, Пізнав одразу новичка. (Котл., І, 1952, 256);

В нашу камеру впустили новичка (Збан., Єдина, 1959, 125);

Прибіг хлопчак: — А де той новичок? (Тич., II, 1947, 60).

Значення в інших словниках

1. новичок — новичо́к іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. новичок — НОВИЧО́К, чка́, ч., рідко. Те саме, що нова́к. Тут Даг, Рутулець прелукавий, Пізнав одразу новичка (І. Котляревський); В нашу камеру впустили новичка (Ю. Збанацький); Прибіг хлопчак: – А де той новичок? (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах