новинка

НОВИ́НКА, и, ж.

1. Те саме, що новина́ 1.

Останньою новинкою, приємною для нас, є дозвіл цензури друкувати повний збірник творів Л. Глібова (Коцюб., III, 1956, 255);

Для всіх дівчаток і хлоп’ят у нас в дворі новинка: приїхав з фронту старший брат до дівчинки Маринки! (Забіла, У.. світ, 1960, 97).

2. Щось нове, недавно винайдене, впроваджене і т. ін.; нововведення.

Движок біля будинку. Електрика, водопровід, — Це на селі — новинка (Воскр., З перцем!, 1957, 326);

Багато гостей з колгоспів і радгоспів відвідують ферми Виставки, де демонструються новинки у тваринництві (Колг. Укр., 8, 1962, 26);

// Те, чого раніше не було, що недавно з’явилося, стало відомим.

Миша передає мені всякі літературні новинки (Л. Укр., V, 1956, 86);

Прослухування і обговорення музичних новинок стало традицією в Спілці композиторів України (Мист., 3, 1964, 15).

Значення в інших словниках

1. новинка — нови́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. новинка — -и, ж. 1》 Те саме, що новина 1). 2》 Щось нове, недавно винайдене, впроваджене і т. ін.; нововведення. || Те, чого раніше не було, що недавно з'явилося, стало відомим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. новинка — НОВИ́НКА, и, ж. 1. Те саме, що новина́ 1. Останньою новинкою, приємною для нас, є дозвіл цензури друкувати повний збірник творів Л. Глібова (М.  Словник української мови у 20 томах
4. новинка — НОВИНА́ (щось нове, перше; щойно одержане повідомлення, звістка тощо), НОВИ́НКА, ПЕРШИНА́, ПЕРШИ́НКА розм., ПЕРВИНА́ розм., ПЕРВИ́НКА розм. (кому і без додатка, у знач. присудка і предик. — щось нове, перше). Я декадент? Се новина для мене (І.  Словник синонімів української мови
5. новинка — Новина, -ни ж. 1) Новость. 2) Недавнее произшествіе. Тоді козак у війську пробував, свою новину козакам оповідає. ЗОЮР. І. 217. В славнім місті Ботушанах сталася новина: підмовила Катерина багацького сина. Гол. І. 79.  Словник української мови Грінченка