новинка
НОВИНА́ (щось нове, перше; щойно одержане повідомлення, звістка тощо), НОВИ́НКА, ПЕРШИНА́, ПЕРШИ́НКА розм., ПЕРВИНА́ розм., ПЕРВИ́НКА розм. (кому і без додатка, у знач. присудка і предик. — щось нове, перше). Я декадент? Се новина для мене (І. Франко); Пиши мені, розказуй, друже, які новини на селі (І. Гончаренко); Останньою новинкою, приємною для нас, є дозвіл цензури друкувати повний збірник творів Л. Глібова (М. Коцюбинський); Я й раніш бував на зборах, Це мені не першина (С. Воскрекасенко); Бідаку не первина, що ні з чим до млина (прислів'я).
НОВОВВЕ́ДЕННЯ (щось нове, вперше запроваджене в побут, у практику), НОВИНА́, НОВИ́НКА, НОВА́ЦІЯ книжн.; НОВА́ТОРСТВО (щодо запровадження чого-небудь значного, суспільно корисного, прогресивного і т. ін.). Доярки ходили.., підсміюючись одна з одної і з подивом сприймаючи чудернацькі, на їх думку, нововведення Дороша, який говорив, що треба вчитися, як доглядати худобу (Григорій Тютюнник); З своїм невеличким гурточком він завів новину — гуртову працю (М. Коцюбинський); Движок біля будинку. Електрика, водопровід, — Це на селі — новинка (С. Воскрекасенко); Літературні новації.
Словник синонімів української мови