новоженець

НОВОЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч.

1. розм. Той, хто недавно або тільки що одружився.

2. тільки мн. Подружжя, яке тільки що або недавно взяло шлюб.

При склянці пива поклонявся Микольцьо добрим здоров’ям новоженцям: — Укінці, як лист на дереві, як квітки в городі, так ви любіться, молодята (Март., Тв., 1954, 458).

Значення в інших словниках

1. новоженець — новоже́нець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. новоженець — див. наречений  Словник синонімів Вусика
3. новоженець — -нця, ч. 1》 розм. Той, хто недавно або тільки що одружився. 2》 тільки мн. Подружжя, яке тільки що або недавно взяло шлюб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. новоженець — НОВОЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч. 1. розм. Той, хто недавно або тільки що одружився. 2. тільки мн. Подружжя, яке тільки що або недавно взяло шлюб. При склянці пива поклонявся Микольцьо добрим здоров'ям новоженцям: – Укінці, як лист на дереві, як квітки в городі, так ви любіться, молодята (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
5. новоженець — Новоженець, -нця м. Новобрачный.  Словник української мови Грінченка