новоженець

новоже́нець

-нця, ч.

1》 розм. Той, хто недавно або тільки що одружився.

2》 тільки мн. Подружжя, яке тільки що або недавно взяло шлюб.

Значення в інших словниках

1. новоженець — новоже́нець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. новоженець — див. наречений  Словник синонімів Вусика
3. новоженець — НОВОЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч. 1. розм. Той, хто недавно або тільки що одружився. 2. тільки мн. Подружжя, яке тільки що або недавно взяло шлюб. При склянці пива поклонявся Микольцьо добрим здоров'ям новоженцям: – Укінці, як лист на дереві, як квітки в городі, так ви любіться, молодята (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
4. новоженець — НОВОЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч. 1. розм. Той, хто недавно або тільки що одружився. 2. тільки мн. Подружжя, яке тільки що або недавно взяло шлюб.  Словник української мови в 11 томах
5. новоженець — Новоженець, -нця м. Новобрачный.  Словник української мови Грінченка