новосілля
НОВОСІ́ЛЛЯ, я, с.
1. Місце чи будинок, куди недавно хто-небудь переселився або збирається переселитися; нове житло.
Якщо він надумає саме в ці дні переїздити на новосілля, то ви з великою охотою пособите йому (Л. Янов., І, 1959, 432);
Бригадир сім’ю везе на новосілля, У рублений, новий, у свій колгоспний дім (Шпорта, Вибр., 1958, 99);
// Переселення в нове житло.
Новосілля — радість не тільки для тих, хто одержує нову квартиру, а й для товаришів, друзів (Нар. тв. та етн., 3, 1962, 41);
Пішли всі разом, товариші поздоровили її з новосіллям, і Олена почала влаштовуватись (Коп., Сусіди, 1955, 60).
2. Святкування з нагоди переселення в нове житло.
Він запрошував дорогих гостей на новосілля (Збан., Мор. чайка, 1959, 227);
Порадились ми з Марією: треба новосілля справляти (Мур., Бук. повість, 1959, 38).
Словник української мови (СУМ-11)