новотвір
НОВОТВІ́Р, во́ру, ч. Форма, елемент, слово і т. ін., що утворилися заново.
Неологізми, новотвори родяться щодня (Рильський, III, 1956, 75);
Найпоширенішими способами формування мовних новотворів у наші дні є словоскладання і утворення лексичних словосполучень (Мовозн., XVI, 1961, 89).
Словник української мови (СУМ-11)