номерок

НОМЕРО́К, рка́, ч. Зменш, до но́мер 1 — 3.

— Ось бачиш, Микито, завжди треба пам’ятати номерок вагона! (Ю. Янов., І, 1954, 184);

Тоня, як завжди, пішки дісталася до заводу, зняла з дошки табельний номерок, пройшла до конторки майстра (Собко, Матв. затока, 1962, 86).

Значення в інших словниках

1. номерок — номеро́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. номерок — -рка, ч. Зменш. до номер 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. номерок — НОМЕРО́К, рка́, ч. Зменш. до но́мер 1–3. – Ось бачиш, Микито, завжди треба пам'ятати номерок вагона! (Ю. Яновський); Тоня, як завжди, пішки дісталася до заводу, зняла з дошки табельний номерок, пройшла до конторки майстра (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах