номерок

НОМЕРО́К, рка́, ч.

Зменш. до но́мер 1–3.

– Ось бачиш, Микито, завжди треба пам'ятати номерок вагона! (Ю. Яновський);

Тоня, як завжди, пішки дісталася до заводу, зняла з дошки табельний номерок, пройшла до конторки майстра (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. номерок — номеро́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. номерок — -рка, ч. Зменш. до номер 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. номерок — НОМЕРО́К, рка́, ч. Зменш, до но́мер 1 — 3. — Ось бачиш, Микито, завжди треба пам’ятати номерок вагона! (Ю. Янов., І, 1954, 184); Тоня, як завжди, пішки дісталася до заводу, зняла з дошки табельний номерок, пройшла до конторки майстра (Собко, Матв. затока, 1962, 86).  Словник української мови в 11 томах