нормаль
НОРМА́ЛЬ, і, ж., мат.
1. Пряма, перпендикулярна до дотичної прямої або площини, що проходить через точку дотику.
Лінія в кожній своїй точці має, очевидно, безліч нормалей (Курс мат. анал., II, 1956, 105).
2. техн. Деталь установленого зразка.
Спеціалізовані підприємства по виробництву верстатної арматури і чистих нормалей.
Словник української мови (СУМ-11)