нормаль
НОРМА́ЛЬ, і, ж., мат.
1. Пряма, перпендикулярна до дотичної прямої або площини, що проходить через точку дотику.
Лінія в кожній своїй точці має, очевидно, безліч нормалей (з наук. літ.).
2. Документ, яким визначають типи, розміри, норми й технічні умови на продукцію певної галузі промисловості або підприємства.
3. техн. Деталь установленого зразка.
Спеціалізовані підприємства по виробництву верстатної арматури і чистих нормалей.
Словник української мови (СУМ-20)