норовисто
НОРОВИ́СТО, розм. Присл. до норови́стий.
Денисенко норовисто оглянувся навкруги, і на його плескатому обличчі самі по собі стиснулись.. уста (Стельмах, II, 1962, 132).
Словник української мови (СУМ-11)НОРОВИ́СТО, розм. Присл. до норови́стий.
Денисенко норовисто оглянувся навкруги, і на його плескатому обличчі самі по собі стиснулись.. уста (Стельмах, II, 1962, 132).
Словник української мови (СУМ-11)