носогрійка

НОСОГРІ́ЙКА, и, ж., розм. Коротка люлька для куріння.

Іван Семенович помовчав, посмоктав носогрійку, переконався, що все вигоріло, опустив її в кишеню піджака (Собко, Справа.., 1959, 13);

Хоч і багато шпарин було в стінах, але й через них не міг пробитися дим, який напустив з гуцульської носогрійки мій друг (Мур., Бук. повість, 1959, 18).

Значення в інших словниках

1. носогрійка — носогрі́йка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. носогрійка — -и, ж., розм. Коротка люлька для куріння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. носогрійка — НОСОГРІ́ЙКА, и, ж., розм. Коротка люлька для куріння. Іван Семенович помовчав, посмоктав носогрійку, переконався, що все вигоріло, опустив її в кишеню піджака (В.  Словник української мови у 20 томах
4. носогрійка — I. ЛЮ́ЛЬКА (приладдя для куріння), ЦИБУ́Х, ФА́ЙКА діал.; НОСОГРІ́ЙКА розм., ЦУПЕ́ЧКА діал. (коротка люлька); ЧЕРЕП'Я́НКА розм. (глиняна люлька). Оленчук став набивати люльку самосадом (О.  Словник синонімів української мови