Словник української мови в 11 томах

нотифікувати

НОТИФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.

1. дипл. Надсилаючи ноту, повідомляти яку-небудь державу про свою позицію з якихось питань зовнішньої політики.

2. фін. Повідомляти про опротестування виданого векселя.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нотифікувати — нотифікува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. нотифікувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 дипл. Надсилаючи ноту, повідомляти яку-небудь державу про свою позицію з якихось питань зовнішньої політики. 2》 фін. Повідомляти про опротестування виданого векселя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нотифікувати — Повідомляти, повідомити, сповіщати, сповістити, пооповіщати, ознаймляти, ознаймити, поознаймляти  Словник чужослів Павло Штепа
  4. нотифікувати — НОТИФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кому, що. 1. дипл. Надсилаючи ноту, повідомляти яку-небудь державу про свою позицію з якихось питань зовнішньої політики. Того дня було ухвалено “нотифікувати всім державам світа об'єднання обох частин об'єднання”.  Словник української мови у 20 томах