нотка
НО́ТКА, и, ж. Зменш. до но́та¹ 2, 4.
В голосі все частіше чуються басовиті нотки (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 7);
Якийсь молодий, з ноткою сердечності, голос оповідав звичайну історію втікачів (Коцюб., І, 1955, 345);
В її питанні звучала нотка глуму (Вільде, На порозі, 1955, 56).
Словник української мови (СУМ-11)