нотка —
Но́тка: — заувага [51]
Словник з творів Івана Франка
нотка —
но́тка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
нотка —
-и, ж. Зменш. до нота I 2), 4).
Великий тлумачний словник сучасної мови
нотка —
НО́ТКА, и, ж. Зменш. до но́та¹ 2, 4. В голосі все частіше чуються басовиті нотки (Ю. Бедзик); Якийсь молодий, з ноткою сердечності, голос оповідав звичайну історію втікачів (М. Коцюбинський); В її питанні звучала нотка глуму (Ірина Вільде).
Словник української мови у 20 томах
нотка —
НО́ТКА, и, ж. Зменш. до но́та¹ 2, 4. В голосі все частіше чуються басовиті нотки (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 7); Якийсь молодий, з ноткою сердечності, голос оповідав звичайну історію втікачів (Коцюб., І, 1955, 345); В її питанні звучала нотка глуму (Вільде, На порозі, 1955, 56).
Словник української мови в 11 томах