ночви
НО́ЧВИ, чо́в, мн. Довгаста посудина з розширеними доверху стінками для домашнього вжитку: виготовлення тіста, прання білизни, купання і т. ін.
Молодиці місили діжу та тісто на паляниці в здорових ночвах (Н.-Лев., III, 1956, 73);
Кума Глафіра в дерев’яних ночвах купала свого одинадцятого сина (Чорн., Визвол. земля, 1959, 183);
Галька в ночвах оджимала сорочку (Головко, І, 1957, 160);
Вся долівка і полиці [у сінях] заставлені ночвами з холодцем, баняками й макітрами з їжею (Кучер, Трудна любов, 1960, 164).
Словник української мови (СУМ-11)