ночувальник

НОЧУВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що нічліжа́нин.

Рідкі таврійські села переповнені заробітчанським людом, в кожнім дворі уже застанеш ночувальників (Гончар, Таврія, 1952, 23).

Значення в інших словниках

1. ночувальник — ночува́льник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. ночувальник — -а, ч., діал. Нічліжник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ночувальник — НОЧУВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що нічліжа́нин. Рідкі таврійські села переповнені заробітчанським людом, в кожнім дворі уже застанеш ночувальників (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. ночувальник — Ночувальник, -ка м. Ночлежникъ, ночевальщикъ. Конст. у.  Словник української мови Грінченка