нюшкуючий

НЮШКУ́ЮЧИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. теп. ч. до нюшкува́ти.

На ньому [піску] свіжі сліди, дівочих каблучків, запетльовані, неспокійні, як у нюшкуючої лисички (Тют., Вир, 1960, 124).

Значення в інших словниках

1. нюшкуючий — НЮШКУ́ЮЧИЙ, а, е, розм. Який нюшкує. На ньому [піску] свіжі сліди, дівочих каблучків, запетльовані, неспокійні, як у нюшкуючої лисички (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах