нюшкуючий
НЮШКУ́ЮЧИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. теп. ч. до нюшкува́ти.
На ньому [піску] свіжі сліди, дівочих каблучків, запетльовані, неспокійні, як у нюшкуючої лисички (Тют., Вир, 1960, 124).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нюшкуючий — НЮШКУ́ЮЧИЙ, а, е, розм. Який нюшкує. На ньому [піску] свіжі сліди, дівочих каблучків, запетльовані, неспокійні, як у нюшкуючої лисички (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах