няньо
НЯ́НЬО, я, ч., діал. Тато.
Ось і найменший син Жменяків біжить стежкою з села, щоб допомогти няньові оборати кінці ниви (Томч., Жменяки, 1964, 7);
[Марилька (до фотографії батька): ] Ти чуєш, няньо, голос мій, прости… (Забашта, Пісня.., 1961, 181).
Словник української мови (СУМ-11)