ніжитися

НІ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. Відпочиваючи, відчувати повне задоволення, насолоду від безділля, спокою, тепла і т. ін., поринати в солодку знемогу.

Не ніживсь я зроду у неньки.., В постелі впівдня [опівдні] не валявся (Бор., Тв., 1957, 88);

Михайлові соромно було ніжитись у теплі, знаючи, що всі інші потерпають від холоду (Збан., Сеспель, 1961, 258);

Трохи полежала [Таня], ніжачись у ласкавих лапках дрімоти (Дім., І будуть люди, 1964, 30);

За два кроки від них, біля курятника, ніжилося на сонці ціле кодло темно-сірих вужів (Юхвід, Оля, 1959, 8);

*Образно. Навколо в обіймах степової тиші ніжилася земля (Тют., Вир, 1964, 187).

Значення в інших словниках

1. ніжитися — (насолоджуватися бездіяльністю) пеститися, виніжуватися, розм. кайфувати.  Словник синонімів Полюги
2. ніжитися — ні́житися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. ніжитися — Виніжуватися, РАЮВАТИ, с. блаженствувати; (у парі) голубитися.  Словник синонімів Караванського
4. ніжитися — -жуся, -жишся, недок. Відпочиваючи, відчувати повне задоволення, насолоду від безділля, спокою, тепла і т. ін., поринати в солодку знемогу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ніжитися — НІ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. Відпочиваючи, перебуваючи в стані бездіяльності, відчути повне задоволення, насолоду від спокою, тепла тощо, поринати в солодку знемогу; пеститися. Не ніживсь я зроду у неньки.., В постелі впівдня [опівдні] не валявся (Л.  Словник української мови у 20 томах
6. ніжитися — НАСОЛО́ДЖУВАТИСЯ ким, чим і без додатка (відчувати велике задоволення, насолоду, щастя), БЛАЖЕ́НСТВУВАТИ без додатка, підсил., УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ) чим і без додатка, підсил., РАЮВА́ТИ без додатка, підсил. розм.  Словник синонімів української мови
7. ніжитися — Ніжитися, -жуся, -жишся гл. Нѣжиться. Чому не йде до свого діла? Що вона ніжиться, мов пані з Басані? МВ. (О. 1862. ІІІ. 43).  Словник української мови Грінченка